Розповідь екскурсовода

На карті України Херсонщину відшукати нескладно. Ця древня, багата, сонячна земля знаходиться на самому півдні, над Кримом, омивається теплим Чорним морем і «живе» головою до Чумацького Возу.

Наша Херсонщина славиться безкрайніми степами, повноводним Дніпром, неозорими ланами пшениці, золотавими соняшниками, полум’яними гронами осінньої калини. Все це зроблено руками наших земляків – херсонців.

«Я із Херсонщини, з Голої Пристані,

В серці свій край бережу»,

– так співається у пісні про Голу Пристань.

Наші земляки за 70 років заснування області витримали короткочасну «відлигу», «десталінізацію», реформування економіки, період застою, комуністичне всевладдя, Чорнобильську катастрофу, перебудову, гласність, прийняття Акту проголошення незалежності України, приватизацію, розпаювання земель і створення приватних підприємств та фермерських господарств.З 1991 року жителі Херсонщини, як і всі українці, старанно розбудовують незалежність своєї держави.

За щоденними клопотами часто не помічають зміну речей свого побуту – загального укладу життя, сукупності звичаїв, властивих українцям.

Прогрес – розвиток по висхідній лінії, удосконалення, перехід від нижчого до вищого, від простішого до більш складного, розвиток у бік поліпшення позитивних змін. Він рік за роком змінював побутове життя херсонців, як і всіх українців.

Прості, гуманні у своєму житті, лагідні речі, пов’язані з реальними потребами наших земляків, побутували, відходили, прослуживши десяти - двадцятиіччя. Вони змінювалися на практичніші, модні, сучасніші.

Херсонщина – край переселенців. Залишаючи рідні місця народження, люди брали із собою прості і необхідні речі домашнього вжитку. Освоївшись на землях Таврії з 1944 року до нині живуть дружньою сім'єю, вирощують кавуни, садять виноградну лозу, отримують звання славних хліборобів.

Наші земляки – невід'ємна частина історії – за сімдесят років існування Херсонської області пройшли спільний шлях народів Радянського Союзу. Вони купували телевізори і дивилися однакові програми, рахували трудодні рахівницями, клали до кишень авоськи, варили борщі на примусах, «ганялися» за духами «Красная Москва», здавали кров на донорських пунктах, чистили зуби зубним порошком…

За сімдесят років ці речі стали музейними експонатами. Побутописці музею Побуту Чорноморської ЗОШ І-ІІІ ступенів запрошують вас на віртуальну екскурсію «Прості обереги пам’яті».

Науково-технічний прогрес – процес розвитку науки і техніки – розвиток у бік поліпшення економіки, науки, сільського господарства – невід'ємна риса позитивних змін побутового життя людей.

Сьогодні херсонці полюбили Інтернет, зручний мобільний зв'язок, активно спілкуються за сотні кілометрів по скайпу. У своєму повсякденному житті користуються поліетиленовими пляшками, хімічними миючими засобами, штучними харчовими добавками, порошковими винами, засобами боротьби із бур’янами та шкідниками… У наш час все це необхідні і практичні речі, пов’язані із реальними потребами пересічних херсонців. Зручно, комфортно!

А чи так? Чи можна назвати лагідними, гуманними у застосуванні сьогоднішні речі побутового вжитку? Про те не виключено, що і вони через 50-70 років теж стануть музейними експонатами. Цивілізація…

Використана література

1. Чарівна Україна.-К.: «Ранок», 2009.-С. 1-2

2. Культура і побут населення України, «Лебідь», 1991

3. Новий тлумачний словник української мови/ Т.2.- «Аконіт», 2001

4.Тижневий журнал по-українськи «Країна»/ Рубрика «Документ», 2010-2013 роки.